ПРОГРАМА
виробничої практики
з менеджменту та переддипломної практики для студентів рівня підготовки „спеціаліст” напряму підготовки „Менеджмент”
спеціальності
7.050201 “Менеджмент
організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку товарів і послуг”
|
Укладач: |
В.М. Приймак, канд.екон.наук,
асистент. |
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ДО ПРОГРАМИ
Програма визначає
зміст і порядок проходження виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” за
спеціальністю “Менеджмент організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку
товарів і послуг”.
Програму розроблено
відповідно до Закону України "Про вищу освіту" та “Положення про
проходження практики студентів вищих навчальних закладів України” наказу МОіН України.
Метою виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики є формування у студентів на базі отриманих в КНТЕУ теоретичних знань,
професійних вмінь і навичок щодо виділення проблеми, її дослідження, розробки
варіантів вирішення, пошуку найоптимальнішого варіанту та підготовки проекту
самостійного рішення під час професійної діяльності в реальних умовах
функціонування підприємства, а також поглиблення та закріплення набутих
теоретичних знань з основних професійно орієнтованих дисциплін, опанування
сучасними прийомами та методами прийняття управлінського рішення, розробки
пропозицій щодо впровадження найновіших технологій управління підприємством та
колективом; систематичного оновлення та творчого застосування набутих знань в
практичній діяльності.
Зміст виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики визначається навчальним
планом підготовки студентів для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
“спеціаліст” за спеціальністю «Менеджмент організацій” спеціалізації
„Менеджмент на ринку товарів і послуг” з урахуванням вимог
освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста з менеджменту організацій
галузевої компоненти та варіативної частини системи стандартів КНТЕУ.
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ВИРОБНИЧОЮ ПРАКТИКОЮ З МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПЕРЕДДИПЛОМНОЮ ПРАКТИКОЮ
Проходження
виробничої практики з менеджменту та переддипломна практики для здобуття
освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” за спеціальністю «Менеджмент
організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку товарів і послуг”
передбачається у XV семестрі тривалістю 8 тижнів, в т.ч. виробнича
практика з менеджменту 6 тижнів та переддипломна практика 2 тижні.
Вимоги
до об'єкту виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики
Виробнича практика з
менеджменту та переддипломна практика студентів КНТЕУ за спеціальністю
«Менеджмент організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку товарів і послуг”
проводиться на базах, які відповідають наступним вимогам:
Об'єктами виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики можуть бути підприємства
різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового
статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше трьох років
та здійснюють виробничу, торговельну, виробничо-торговельну, посередницьку,
оптово-збутову та інші види діяльності.
Основним місцем
виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики студента є апарат
управління підприємства та його окремі функціональні підрозділи.
Розподіл студентів
за об'єктами виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики і
призначення керівників здійснюється кафедрою менеджменту, погоджується з
деканом ФЕМП та навчальним відділом і оформлюється наказом ректора. Після
підписання цього наказу зміни з організаційних питань виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики студентів з фаху за спеціальністю
«Менеджмент організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку товарів і послуг”
не допускаються.
Керівництво виробничою практикою
з менеджменту та переддипломною практикою від КНТЕУ
До керівництва виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики за спеціальністю «Менеджмент
організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку товарів і послуг” залучаються
досвідчені викладачі кафедри. В узагальненому вигляді керівництво виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики полягає у видачі студентам
індивідуальних завдань та необхідних інструкцій щодо виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики, а також наданні щотижневих (2 години за
графіком) консультацій в університеті, перевірці і прийомі звітів зі виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики.
Керівник виробничої практики
з менеджменту та переддипломної практики від КНТЕУ зобов’язаний здійснювати
такі види робіт:
оцінювати стан та відповідність бази виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики основним вимогам та їх
готовності для прийняття студентів;
проводити разом з деканатом ФЕМП установчі збори
студентів, які відбувають на виробничої практики з менеджменту та
переддипломної практики;
забезпечити проведення всіх організаційних заходів
перед відправленням студентів на виробничої практики з менеджменту та
переддипломної практики;
складати графік виконання програми виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики;
формувати завдання студентам-стажерам зі збору
матеріалів для виконання науково-дослідної роботи;
регулярно консультувати студентів, згідно із
затвердженим деканатом графіком;
контролювати дотримання термінів виконання
програмних завдань виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики
і складання звітів;
перевіряти звіти зі виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики і визначити допуск їх до захисту;
брати участь в роботі комісій по захисту звітів зі
виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики, які створюються
на цей період на кафедрі економіки підприємництва;
готувати і подавати завідувачу кафедри письмового
звіту про проведення виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики студентів із зауваженнями та пропозиціями щодо поліпшення практичної
підготовки студентів для розгляду на засіданні кафедри.
Інформація
викладачів, що є керівниками виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики студентів, систематично розглядається на засіданнях кафедри
менеджменту.
Керівництво
студентами-практикантами на об’єктах виробничої практики з менеджменту та
переддипломної практики здійснюється керівниками підприємств, начальниками
функціональних відділів, провідними фахівцями, зокрема провідними менеджерами,
економістами та іншими кваліфікованими спеціалістами з повною вищою освітою.
Основними
обов'язками керівників виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики від підприємства - об'єкта виробничої практики з менеджменту та
переддипломної практики є:
створення необхідних організаційно-технічних умов
для проходження виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики;
забезпечення студентів необхідною економічною,
статистичною, бухгалтерською та іншою інформацією, документами, нормативними та
іншими матеріалами з питань аналізу і планування господарської діяльності
підприємства;
залучення студентів-практикантів до активної участі
в поточній роботі структурного підрозділу - місця виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики ;
контроль за виконанням як окремих завдань, так і
програми виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики в цілому.
Обов'язки студентів при проходженні виробничої практики
з менеджменту та переддипломної практики полягають у наступному:
до початку виробничої практики з менеджменту та
переддипломної практики одержати у вищому навчальному закладі всі необхідні
документи і консультативну інформацію щодо їх оформлення;
своєчасно прибути на об'єкт виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики і забезпечити роботу на місці виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики відповідно до отриманих
завдань;
регулярно відвідувати консультації на кафедрі;
у повному обсязі виконувати всі завдання, що
передбачені програмою виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики і вказівками її керівників;
нести відповідальність за виконану роботу;
вчасно скласти звіт зі виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики;
захистити звіт зі виробничої практики з менеджменту
та переддипломної практики у встановлений термін.
При порушенні
студентами-практикантами трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку,
техніки безпеки та інших норм на них за наказом керівника підприємства може
бути накладено стягнення, про що повідомляється декану факультету та на
кафедру.
РОЗДІЛ 3. ЗМІСТ
ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З МЕНЕДЖМЕНТУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
7.050201 “Менеджмент
організацій” спеціалізації „Менеджмент на ринку товарів і послуг”
Програма виробничої практики
з менеджменту передбачає комплексне обстеження об’єкта виробничої практики з
менеджменту за всіма напрямами його діяльності, виявлення проблем та перспектив
його розвитку.
При здійсненні комплексного
обстеження об’єкта виробничої практики з менеджменту до студентів-практикантів
ставляться наступні вимоги:
- дотримання
принципів аналітичної роботи, які забезпечують об'єктивну оцінку стану
діяльності підприємства;
- знання методик та
правил аналізу показників господарської діяльності, які викладені у навчальній
та спеціальній літературі, нормативних документах органів державного
управління, лекціях тощо;
- використання в
аналітичній роботі надійних джерел інформації;
- максимально можливу
конкретизацію факторів різного рівня, які вплинули на результати
фінансово-господарської діяльності підприємства.
При оцінці
перспектив подальшого розвитку об‘єкта виробничої практики з менеджменту
необхідно враховувати не тільки результати аналітичної роботи, але й
передбачати більш раціональне використання усіх видів ресурсів і наявних
резервів зростання ефективності фінансово-господарської діяльності
підприємства. Важливими умовами підвищення рівня обґрунтованості висновків та
пропозицій за наслідками виробничої практики з менеджменту є застосування
здобутків теорії, вітчизняного та закордонного досвіду організації роботи
кращих підприємств, широке застосування сучасної обчислювальної техніки та
модельного інструментарію .
Необхідні аналітичні, планово-розрахункові
та оціночні таблиці студент складає самостійно, виходячи з конкретних умов та
особливостей фінансово-господарської діяльності підприємства.
3.1. Характеристика
загальної системи
менеджменту
підприємства
Перш ніж приступити до
виробничої практики з менеджменту, студент повинен ознайомитися з системою
управління підприємством; видами, обсягом та характером господарської
діяльності.
Для цього необхідно:
охарактеризувати статус підприємства (дату
створення, юридичну адресу, форму власності, належність до визначеної
організаційно-правової форми, основні цілі та обмеження діяльності, загальну
стратегію);
ознайомитися із Статутом підприємства,
проаналізувати його відповідність до діючого законодавства, проаналізувати
дотримання державних вимог щодо реєстрації та діяльності підприємства;
ознайомитися з основними видами господарської
діяльності (переважаюча спеціалізація);
проаналізувати внутрішнє та зовнішнє середовище
підприємства;
визначити конкурентні переваги даного підприємства;
вивчити питання управління діяльністю підприємства
власниками (права власників, органи управління та контролю);
дослідити організаційну структуру управління та
побудувати органіграму підприємства і дати пояснення
до неї;
проаналізувати положення про структурні підрозділи
та визначити функціональні обов‘язки працівників, що закріплені у посадових
інструкціях одного із структурних підрозділів.
3.2. Зміст завдань щодо комплексного обстеження підприємства
3.2.1. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ ЩОДО ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Студент-практикант
повинен оцінити рівень організації операційної діяльності на підприємстві,
визначити її основний напрямок та достатність для розробки загальної стратегії
розвитку підприємства, проаналізувати стан матеріально-технічної бази
підприємства, оцінити ефективність технології роботи з матеріальними ресурсами,
проаналізувати поточні витрати господарської діяльності.
Студенту-практиканту
необхідно:
Проаналізувати
обсяг операційної діяльності підприємства та обґрунтувати його основні складові
на плановий період:
проаналізувати динаміку показників, що
характеризують обсяги ( випуск продукції, реалізація товарів, виконання робіт,
надання послуг) операційної діяльності в цілому по підприємству і в розрізі
його структурних підрозділів (в фактичних і порівняних цінах),
оцінити асортиментну політику підприємства;
дослідити ритмічність роботи і сезонність реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг), визначити фактори, що її обумовлюють;
індексним методом та методом ланцюгових підстановок
виявити вплив на обсяг операційної діяльності факторів, які обумовлені змінами
використання матеріально-технічних і трудових ресурсів;
проаналізувати та оцінити якість продукції (товарів,
робіт, послуг) та її конкурентоспроможність;
надати оцінку системі управління якістю діяльності
підприємства в цілому;
дослідити процеси розподілу (перерозподілу) ресурсів
підприємства для забезпечення операційного циклу підприємства;
проаналізувати стан товарно-матеріального
забезпечення операційної діяльності;
проаналізувати динаміку прибутку та рентабельності в
цілому по підприємству в звітному періоді, темп їх зміни;
здійснити аналіз змін складу та розміру основних
джерел формування прибутку підприємства у звітному періоді;
визначити кількісну оцінку впливу факторів на розмір
прибутку від операційної діяльності підприємства;
визначити динаміку структури чистого прибутку
підприємства за напрямками його розподілу у звітному періоді;
при наявності негативного фінансового результату (збитків),
розрахувати збитковість діяльності та види діяльності, які призводять до
отримання збитків, основні причини цього явища.
На основі
проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну обсягів і
структури операційної діяльності, обґрунтувати напрямки її оптимізації на
підприємстві, розробити план-графік реалізації запропонованих заходів.
Розробити пропозиції щодо удосконалення операційної діяльності з питань
управління товарно-матеріальним забезпеченням на підприємстві.
Розробити
план–прогноз обсягу операційної діяльності на підприємстві: розробити
оптимальну виробничу програму, програму збуту продукції (товарів, робіт,
послуг), визначити планові розміри товарно-матеріальних запасів, потребу
підприємства в товарних (сировинних) ресурсах згідно з плановими показниками
основної діяльності.
Проаналізувати
стан та визначити основні напрямки розвитку матеріально-технічної ресурсів підприємства:
визначити склад необоротних активів підприємства,
частку основних засобів в їх складі, забезпеченість ними підприємства і
раціональність їх розподілу між цехами та ділянками основного і допоміжного
виробництв;
дослідити технічний стан та ступінь використання
устаткування і виробничої потужності підприємства;
проаналізувати наявність та рух основних засобів
підприємства у звітному періоді відповідно до їх структури залежно від: а)
характеру використання; б) цільового призначення; в) участі у
виробничо-технологічному процесі; г) джерел формування;
обчислити показники якісного стану і руху основних засобів
підприємства у звітному періоді (коефіцієнт придатності, коефіцієнт зносу,
коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту основних
засобів). Зробити відповідні висновки щодо обчислених показників;
визначити показники ефективності використання
основних засобів підприємства у звітному періоді (фондовіддачу (у фактичних та
порівняльних цінах), фондомісткість, фондоозброєність праці; прибутковість
основних засобів та часткові показники (у фактичних та порівняльних цінах),
зробити висновки про основні тенденції змін показників, вплив на обсяг
операційної діяльності, зменшення рівня витрат, розмір прибутку підприємства;
сформувати базу даних про склад матеріальних
оборотних фондів проаналізувати їх склад та ефективність використання, виявити фактори,
що визначають динаміку цих показників.
На основі обчислених
показників якісного стану матеріально-технічних ресурсів, ефективності їх
використання, обсягів діяльності підприємства, що прогнозується на плановий
період, розробити план розвитку матеріально-технічних ресурсів підприємства
(нове будівництво, реконструкція або розширення; технічне переозброєння
підприємства ), оцінити наявність фінансових ресурсів для реалізації
розробленого плану, можливість використання лізингу для розширення матеріально-технічної
бази підприємства.
Оцінити ефективність
технології роботи з матеріальними ресурсами (сировина, готова продукція,
товари):
оцінити порядок і методи приймання продукції
(товарів, сировини) за кількістю та якістю;
вивчити порядок оформлення документів при виявленні
кількісної нестачі продукції (товарів, сировини) або неналежної їх якості;
охарактеризувати умови забезпечення збереження
товарів і їх відповідності нормативним вимогам;
оцінити технологію доставки та розміщення продукції
(товарів);
охарактеризувати форми продажу продукції (товарів)
на підприємстві, їх ефективність;
оцінити порядок регулювання виконання робіт, надання
послуг, їх ефективність;
дати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з
приймання, зберігання та продажу продукції (товарів), надання послуг.
Оцінити ефективність
технології приймання, зберігання, повернення та здачі тари на підприємстві :
охарактеризувати види тари, що використовуються для
пакування продукції, надходить з продукцією (товарами, сировиною);
оцінити порядок приймання та оформлення приймання
тари;
охарактеризувати умови зберігання тари на
підприємстві;
оцінити порядок повернення тари постачальникам і
здачі тари тарозбираючим підприємствам;
проаналізувати витрати та збитки (доходи) по тарі;
дати пропозиції щодо підвищення ефективності роботи
з приймання, зберігання, повернення та здачі тари.
Оцінити ефективність
матеріальної відповідальності за товарно-матеріальні цінності та
звітність підприємства:
охарактеризувати форми організації матеріальної
відповідальності на підприємстві;
оцінити оформлення договорів про повну індивідуальну
і колективну (бригадну) матеріальну відповідальність;
ознайомитись з оформленням товарних звітів і
порядком їх подання, порядком проведення інвентаризацій та оформленням
інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей;
оцінити порядок охорони підприємства в поза робочий
час, з порядком здачі виторгу в банк.
Проаналізувати
поточні витрати господарської діяльності та собівартість продукції підприємства, визначити їх розмір на плановий
період:
проаналізувати обсяг і структуру поточних витрат
підприємства (виходячи з бухгалтерської звітності за напрямками діяльності), а
також їх рівень до загального обсягу реалізації (надходження), рівень витрат за
кожним напрямом ;
проаналізувати витрати підприємства (на основі даних
управлінського обліку) за їх видами та статтями в абсолютних показниках і
відносних (%);
визначити динаміку розміру і структури витрат у
звітному періоді, тенденції змін, що спостерігаються;
оцінити тенденції зміни умовно-постійних і
умовно-змінних витрат підприємства;
використовуючи метод ланцюгових підстановок,
процентних чисел, різниць, обчислити кількісну оцінку впливу на суму та рівень витрат
таких факторів як обсяг та склад операційної діяльності, ціни і тарифи на
продукцію (товари, роботи, послуги), тощо;
визначити за допомогою методу різниць розмір та
характер впливу зміни рівня витрат на розмір одержаного у звітному періоді
прибутку;
вивчити та оцінити собівартість товарної та
реалізованої продукції, виконання завдання по зниженню собівартості продукції;
проаналізувати прямі матеріальні затрати, прямі
трудові затрати, непрямі затрати у собівартості товарної продукції, а також
затрати на 1 грн. товарної продукції;
дослідити собівартість за такими факторами, як:
зміна обсягу виробництва, відносних розмірів амортизаційних відрахувань,
структури виробництва продукції, технічного рівня виробництва, організації
виробництва та праці, тощо;
проаналізувати обґрунтованість методики формування
виробничої та повної собівартості по окремим видам продукції (роботам,
послугам);
здійснити оцінку ефективності витрат у звітному
періоді.
Розробити
план–прогноз поточних витрат підприємства на основі визначених обсягів
діяльності підприємства, діючих тарифів на послуги. За допомогою методу
техніко-економічних розрахунків обґрунтувати розмір витрат за їх видами і
статтями на плановий період. Обґрунтувати виробничу та повну собівартість
випуску окремих видів продукції .
На основі
проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну поточних
витрат, обґрунтувати резерви їх оптимізації на підприємстві, розробити
план-графік їх реалізації.
Проаналізувати
сплату податкових платежів підприємства:
проаналізувати динаміку та структуру податків і
інших обов'язкових платежів (абсолютні суми та питому вагу податків, які
сплачуються з ціни товару, прибутку і витрат підприємства);
оцінити ефективність діючої політики сплати
податкових платежів на основі нижчезазначених показників: коефіцієнта податкоємкості діяльності підприємства, рівня оподаткування
доходів і оподатковуваного прибутку, чистого прибутку, ефективності
оподаткування та пільгового оподаткування;
проаналізувати можливості зменшення розміру податкових
платежів за рахунок використання системи пільг, зменшення оподатковуваної бази,
використання податкового кредиту, розрахувати можливу суму зменшення податкових
платежів;
розрахувати можливу економію в сплаті податків і
інших обов'язкових платежів при переході на альтернативні системи оподаткування
(при наявній можливості, виходячи із законодавчо встановлених вимог);
розрахувати і обґрунтувати загальну суму та окремі
види податків і інших обов'язкових платежів на плановий період при використанні
кількох альтернативних систем оподаткування (при наявній можливості, виходячи
із законодавчо встановлених вимог);
оцінити ефективність політики сплати податкових
платежів, для чого розрахувати та порівняти названі вище коефіцієнти у
базовому; плановому періодах, зробити відповідні висновки.
3.2.2. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ ЩОДО КАДРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Проаналізувати
трудові ресурси підприємства та систему матеріального стимулювання на ньому,
розробити план з соціального розвитку трудового колективу:
проаналізувати штатний розклад підприємства,
визначити чисельність працівників та їх динаміку протягом періоду, який
аналізується (за три останні роки);
визначити структуру персоналу за різними ознаками:
за категорією, статтю, за рівнем кваліфікації, за освітою, за стажем роботи на
даному підприємстві;
визначити ступінь якісної розстановки персоналу у
відповідності з кваліфікаційними вимогами до посад, які обіймають працівники
(за освітньо-кваліфікаційним рівнем);
проаналізувати показники руху персоналу, розрахувати
коефіцієнти плинності та закріплення, визначити основні причини та розробити
конкретні заходи щодо її зниження;
проаналізувати продуктивність праці працівників
підприємства, визначити вплив на продуктивність праці таких факторів як обсяг
операційної діяльності, склад працівників, тощо;
вивчити виконання норм виробітки працівниками
підприємства;
на базі проведеного аналізу зробити висновки щодо
відповідності чисельності та структури працівників підприємства обсягам
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
проаналізувати динаміку та структуру фонду оплати
праці (основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні
та компенсаційні виплати);
визначити форми і системи оплати праці на
підприємстві, відповідність тарифних ставок (штатних окладів) працівників їх
кваліфікації, обґрунтованість диференціації тарифних ставок (окладів);
визначити середню (річну, місячну) заробітну плату
працівників підприємства в цілому і за окремими категоріями, порівняти отримані
результати з встановленим мінімумом заробітної плати, прожитковим мінімумом, середньогалузевою заробітною платою;
провести аналіз факторів, що обумовили зміну обсягів
фонду оплати праці (чисельності працюючих, середньої (річної, місячної)
заробітної плати, продуктивності праці тощо);
дослідити джерела формування фонду оплати праці
(оплата праці у складі собівартості (витрат обігу); грошові виплати за рахунок
прибутку);
оцінити ефективність системи стимулювання персоналу
(на основі коефіцієнтів співвідношення) і проаналізувати фінансові можливості
підприємства щодо формування фонду оплати праці, зробити висновки за
результатами проведеного аналізу.
Обґрунтувати
пропозиції щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів і
обчислити очікуване внаслідок цього зростання обсягу реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) та прибутку підприємства. Розробити план-графік
реалізації запропонованих заходів.
Проаналізувати
кадрову політику підприємства, розробити план соціального розвитку трудового
колективу:
ознайомитись із організацією кадрового планування на
підприємстві: загальна стратегія, основні принципи та методи;
ознайомитися з кадровою політикою підприємства:
стратегічні та оперативні цілі щодо розвитку кадрового потенціалу;
ознайомитись з планами розвитку трудового колективу,
які впроваджено у діяльність підприємства: розвиток ділової кар‘єри, система
навчання працівників, підвищення кваліфікації;
ознайомитись із системою мотивування працівників до
високопродуктивної діяльності: використання економічних, адміністративних та
соціально-психологічних методів управління трудовим колективом;
ознайомитись із системою атестації працівників:
умови, періодичність, можливі наслідки;
ознайомитися з організацією кадрового діловодства на
підприємстві (паперові та електронні варіанти). Додати зразки документів і
прокоментувати їх;
зробити висновки щодо ефективності кадрової
політики, яку реалізовано на підприємстві та надати пропозиції щодо її
удосконалення.
На основі
проведеного аналізу обґрунтувати подальші напрями удосконалення роботи з
персоналом на підприємстві та розробити план стратегічних заходів щодо їх
реалізації. Узагальнюючи зроблені висновки, Студент-практикант повинен
розробити: концепцію кадрової політики та план соціального розвитку трудового
колективу.
3.2.3. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ ЩОДО ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Оцінити
рівень організації облікової діяльності на підприємств:
ознайомитись з формами обліку, наявністю та використанням
обчислювальної техніки, документообігом, порядком зберігання документів;
ознайомитись з організацією обліку
товарно-матеріальних, грошових і валютних коштів, цінних паперів, розрахункових
і кредитних операцій;
вивчити і підібрати показники, які описують
параметри об’єктів аналізу, на основі
первинних документів;
зробити висновки щодо ефективності організації
бухгалтерського обліку та дати пропозиції по її удосконаленню.
Проаналізувати
активи підприємства, визначити їх розмір на плановий період:
розробити аналітичний баланс підприємства;
проаналізувати зміни у загальному обсязі активів
підприємства та виявити причини, що призвели до них;
оцінити структуру активів та зміни в них, визначити
тенденції, що склалися та дати їх оцінку з точки зору інтересів підприємства;
визначити розмір оборотних активів підприємства і
проаналізувати динаміку їх обсягу;
провести аналіз структури оборотних активів по
окремих видах активів та оцінити зміни, що відбулися в них протягом звітного
періоду;
кількісно оцінити вплив факторів, що обумовлюють
зміни в обсязі оборотних активів підприємства (обсяг і склад операційної
діяльності, склад операцій із закупівлі товарів, швидкість обігу, структура
активів, тощо);
оцінити обсяг і структуру джерел формування
оборотних коштів та напрямків їх використання у минулому періоді;
проаналізувати стан та склад дебіторської
заборгованості шляхом дослідження її динаміки, періоду погашення в цілому і по
окремих дебіторах, а також оцінки ймовірності її погашення та доцільності відволікання;
визначити обсяги і структуру грошових активів і
грошового обороту підприємства, оцінити структуру джерел формування і напрямків
використання грошових коштів, а також їх достатності для фінансування
діяльності підприємства;
оцінити ритмічність і синхронність грошових потоків
підприємства, а також можливості виконання зобов'язань підприємства;
провести діагностику ефективності управління
оборотними активами підприємства;
визначити ринкову вартість активів підприємства на
базі застосування основних методів затратного, ринкового і доходного підходів.
На основі
проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну обсягів і
структури активів, обґрунтувати напрямки їх оптимізації на підприємстві,
розробити план-графік їх реалізації.
Проаналізувати
капітал підприємства, визначити його розмір на плановий період:
проаналізувати обсяг і структуру власного капіталу
підприємства;
охарактеризувати відповідність законодавчим вимогам
створених статутного (для акціонерних товариств і товариств з обмеженою
відповідальністю, відповідно до Закону України "Про господарські
товариства") і резервного фондів (для підприємств усіх
організаційно-правових форм функціонування);
розглянути кількість проведених додаткових емісій
(для акціонерних товариств) або випадків збільшення власного капіталу (для
підприємств інших організаційно-правових форм функціонування) та доцільність
цих проектів;
проаналізувати дивідендну політику підприємства на
основі розрахованих показників чистого прибутку на 1 акцію, коефіцієнта
дивідендних виплат, питомої ваги фонду виплати дивідендів в загальному обсязі
чистого прибутку, питому вагу сплачених дивідендів в їх нарахованому обсязі
(для акціонерних товариств) та частку підприємницького доходу або доходу
засновників (для підприємств інших організаційно-правових форм функціонування);
охарактеризувати обсяг та структуру позикових
ресурсів підприємства у звітному періоду;
проаналізувати склад кредиторів підприємства та
умови кредитних угод (зобов'язань);
провести аналіз показників ефективності використання
кредитних ресурсів та причин, що спричинили зміну їх кількісної оцінки;
охарактеризувати структуру капіталу підприємства,
розрахувати ефект фінансового леверіджа, що має місце
у звітному періоді, та проаналізувати фактори, що впливають на його значення.
На основі
проведеного аналізу і виявлених факторів впливу, що визначають зміну обсягів і
структури капіталу, обґрунтувати напрямки їх оптимізації на підприємстві,
розробити план-графік їх реалізації.
Розробити пропозиції
щодо удосконалення роботи з питань управління власним і позиковим капіталом на
підприємстві.
Узагальнюючи розроблені багатоваріантні розрахунки, на
основі яких побудовані плани-прогнози, Студент-практикант повинен розробити:
план доходів і витрат підприємства; план надходжень і витрачання грошових
коштів (платіжний календар); балансовий план.
Розробити план–прогноз фінансового результату підприємства, виходячи з
потреби підприємства у фінансуванні необхідного соціального та виробничого
розвитку, створення спеціальних фінансових фондів за умовами самофінансування,
а також обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку підприємства,
розрахувати розмір необхідного прибутку на плановий період.
За результатом
порівняння розрахункових розмірів необхідного та можливого прибутку на плановий
період обґрунтувати резерви їх збільшення (зменшення) на підприємстві,
розробити план-графік їх реалізації.
3.2.4. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ
ЩОДО ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Студент-практикант
повинен оцінити рівень роботи з питань організації інвестиційної діяльності на
підприємстві, визначити її основні напрямки.
Студенту-практиканту
необхідно:
проаналізувати обсяг та структуру інвестицій
підприємства у звітному періоді;
оцінити доцільність здійснення реального
інвестування на підприємстві;
проаналізувати необхідність та доцільність
проведення фінансового інвестування;
оцінити ефективність інвестиційних проектів, що
здійснюються на підприємстві;
розробити пропозиції щодо напрямків інвестиційної
діяльності підприємства в прогнозному періоді.
3.2.5. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ
ЩОДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Оцінити рівень
організації роботи з питань інноваційної діяльності, визначити її основні
напрямки на підприємстві, оцінити достатність та можливість розробки
інноваційної стратегії діяльності підприємства.
Студенту-практиканту
необхідно:
проаналізувати структурні елементи нововведень в
діяльності підприємства за звітний період згідно існуючої класифікації;
схарактеризувати кінцевий результат діяльності
підприємства (випуск продукції або надання послуг) на відповідність
“інноваційна продукція” або “інноваційний продукт” згідно Закону України “Про
інноваційну діяльність”;
оцінити доцільність (можливість) віднесення статуту
підприємства до інноваційного відповідно вимогам Закону України “Про
інноваційну діяльність”;
оцінити ефективність інноваційгних
проектів, які реалізувались на підприємстві;
оцінити доцільність та можливість розробки
інноваційної стратегії діяльності підприємства;
розробити пропозиції щодо перспективи розвитку
інноваційної діяльності підприємства.
3.2.6. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ
ЩОДО МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Студент-практикант
повинен оцінити рівень організації маркетингової діяльності на підприємстві, визначити
її основні напрямки та достатність для розробки загальної стратегії діяльності
підприємства у взаємозв’язку з іншими напрямками фінансово-господарської
діяльності.
Студенту-практиканту
необхідно:
Оцінити ефективність товарної політики підприємства:
визначити зовнішні і внутрішні фактори, що впливають
на формування товарної політики підприємства, здійснити їх аналіз. Грунтуючись на ньому встановити пріоритетні напрямки
товарної політики підприємства;
класифікувати продукцію (товари, роботи, послуги) на
підприємстві відповідно до відомих класифікаційних ознак (матеріальності,
призначення, характеру та терміну використання, виду попиту, ринку, тощо);
згрупувати продукцію (товари, роботи, послуги) для
їх спільного продажу за такими ознаками: товарно-галузева, споживче
призначення, частота попиту, складність асортименту, тощо;
проаналізувати асортимент продукції (товарів) за
показниками широти (дійсної та базової, коефіцієнта широти), глибини,
насиченості, стійкості, гармонійності;
визначити частку марочної продукції (товарів) у
номенклатурі підприємства, з’ясувати вплив відомих марок, що пропонуються
споживачам (якщо такі є), на загальний імідж підприємства та оцінити “марочну”
політику підприємства;
оцінити упаковку продукції (товарів) з точки зору її
презентабельності для продажу продукції (товарів);
визначити коефіцієнт новизни (оновлення) асортименту
продукції (товарів), за допомогою якого охарактеризувати інноваційну політику
підприємства (використати поняття життєвого циклу товару);
оцінити особливості маркетингових заходів
підприємства стосовно окремої продукції (товарів, робіт, послуг) залежно від
етапу їх життєвого циклу;
встановити атрибути конкурентоспроможності продукції
(товарів, робіт, послуг) підприємства;
дати загальну оцінку товарної політики підприємства
та розробити схему її удосконалення, підвищення конкурентоспроможності
продукції (товарів, робіт, послуг) (використати поняття “трьох рівнів товару”
та “петлі якості”)
Оцінити ефективність
цінової політики підприємства:
визначити основні групи факторів пріоритетного
впливу на формування стратегічних цілей підприємства і та його завдань у сфері
ціноутворення;
порівняти ціни на продукцію (товари, роботи,
послуги), що пропонує споживачам підприємство, на аналогічну продукцію (товари,
роботи, послуги) підприємств-конкурентів (якщо такі є) і визначити переважаючий
вид ціноутворення (активний чи пасивний);
оцінити пріоритетні
фактори, що визначають чутливість споживачів до рівня цін;
проаналізувати методи ціноутворення на підприємстві
та причини зміни рівня цін на ньому;
визначити обсяг та структуру витрат реалізації
певних видів продукції (товарів, робіт, послуг) для прийняття цінових рішень;
розрахувати еластичність попиту споживачів на окремі
види продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства залежно від зміни цін у
досліджуваному періоді;
розрахувати динаміку витратоємності
виробництва (реалізації) окремих груп продукції (товарів, робіт, послуг) для
оцінки підходу ціноутворення підприємства (затратний чи ціннісний);
оцінити умови беззбиткової діяльності підприємства
при змінах цін на продукцію (товари, роботи, послуги);
визначити тип конкурентного ринку, в умовах якого
функціонує підприємство (за допомогою індексу Харфіндела-Хіршмана);
розробити пропозиції щодо стратегії ціноутворення підприємства, скоординувати її з
асортиментною політикою, організацією та стимулюванням продажу, враховуючи
чутливість споживачів до цін та конкурентної ситуації на ринку.
Оцінити
ефективність політики
розповсюдження продукції
( товарів, робіт,
послуг) підприємства:
визначити конфігурацію каналів розповсюдження продукції підприємства (прямі, непрямі,
комбіновані), проаналізувати їх особливості та динаміку структури;
провести аудит стосунків учасників каналу: типи
посередників, взаємовідносини між дистриб’юторами;
проаналізувати типи конкуренції в каналах
розповсюдження (горизонтальна, міжтипова,
вертикальна);
оцінити критерії, що вплинули на вибір каналів
розповсюдження: особливості ринку, товарів, підприємства, рівень конкуренції;
оцінити тип маркетингової системи розповсюдження
підприємства (традиційна, горизонтальна, багатоканальна, вертикальна), її
переваги та недоліки, доцільність застосування;
визначити стратегію охоплення ринку, яку застосовує
підприємство (інтенсивне, вибіркове, ексклюзивне розповсюдження);
охарактеризувати територіальний та цільовий
сегменти, встановити горизонт покупця та горизонт ринку (для оптових
підприємств), зробити висновки щодо доцільності застосування комунікаційної
стратегії (штовхаючої, втягування чи комбінованої);
проаналізувати зв’язок та відповідність стратегії позиціювання підприємства та його політики розповсюдження,
описати тип та особливості позиціювання
досліджуваного підприємства;
охарактеризувати фактори, які визначають
привабливість регіонального, ринкового та торгового розташування підприємства,
тип його локалізації;
визначити шляхи підвищення ефективності політики
розповсюдження підприємства, застосовуючи один із відомих методів оцінки
каналів розповсюдження.
Оцінити ефективність
комунікаційної політики підприємства:
вивчити практику організації діяльності
комунікаційної служби підприємства, її тип та структуру (за умови її наявності
на підприємстві);
проаналізувати динаміку структури комплексу
маркетингових комунікацій на підприємстві;
описати використання реклами на підприємстві за
такими напрямками: класифікація видів реклами; характеристики каналів
розповсюдження рекламних анонсів (тираж, аудиторія, вартість рекламного
простору, формат, періодичність виходу та редакційний зміст видання або
програми); особливості використання різних носіїв реклами;
оцінити напрямки діяльності служби зв’язків з
громадськістю, у т.ч. при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
підприємства та для створення, підтримки його іміджу;
охарактеризувати форми та методи стимулювання
продажу продукції (товарів, робіт, послуг) на підприємстві, спрямовані на
споживачів, посередників та продавців;
оцінити заходи, спрямовані на удосконалення
персонального продажу при реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
підприємства;
визначити комерційну та психологічну ефективність
реалізації окремих елементів комунікаційної політики підприємства (при
достатності інформації);
описати метод розрахунку бюджету на комунікаційні
потреби, оцінити його доцільність на підприємстві;
визначити кількісні та якісні характеристики
основних адресатів комплексу маркетингових комунікацій підприємства (враховуючи
особливості продукції (товарів, робіт, послуг), що реалізуються);
розробити програму комунікаційних заходів з
урахуванням попередньо проведеного аналізу та комунікаційної привабливості
засобів масової інформації, розробити власне рекламне звернення.
Оцінити ефективність логістичних
систем підприємства:
охарактеризувати службу управління логістикою
підприємства, її завдання та функції на підприємстві;
визначити фактори, які впливають на розвиток різних
видів логістики;
проаналізувати інформаційну логістичну
систему підприємства: інформаційну інфраструктуру, інформаційні потоки;
описати механізм функціонування закупівельної
логістики: її завдання, функції, планування закупок, вибір постачальників,
правові основи закупок;
охарактеризувати організацію матеріальних потоків у
просторі підприємства та у часі, значення обладнання для удосконалення
виробничо-технологічних процесів;
проаналізувати логістику розповсюдження продукції
(товарів, робіт, послуг) підприємства;
проаналізувати транспортні аспекти у логістичній системі підприємства: управління системою
доставки та розповсюдження продукції, маршрути автотранспорту, плани перевезень,
тощо);
оцінити дієвість контролінгу
в логістичній системі підприємства;
оцінити функціонування логістичної
системи підприємства та розробити комплекс заходів для її удосконалення;
сформувати пропозиції щодо комп’ютеризації операцій закупки
сировини, продукції, товарів, обліку попиту, обліку продажу, перевезення
продукції (товарів) та ін.
Оцінити ефект
маркетингових досліджень
підприємства:
оцінити практику організації маркетингових
досліджень на підприємстві (застосовувані методи, інструментарій, об’єкти
дослідження, завдання, які були вирішені за допомогою досліджень);
проаналізувати систему маркетингової інформації, яка
використовується керівництвом підприємства при прийнятті рішень (джерела
внутрішньої та зовнішньої інформації, наявність банків даних);
визначити об’єкт та сформулювати завдання
маркетингових досліджень для розв’язання проблем, які є на підприємстві;
обґрунтувати вибір методу маркетингових досліджень,
найдоцільнішого у поставлених для реалізації завдань;
здійснити сегментацію ринку, ґрунтуючись на основних
ознаках споживачів, які найважливіші для підприємства;
визначити розмір, структуру та метод відбору
вибіркової сукупності для забезпечення репрезентативності даних;
скласти графік дослідження із зазначенням місця та
часу його проведення;
підготувати інструментарій, необхідний для
здійснення запланованих досліджень (розробити анкети для обраного виду
опитування, написати сценарій для проведення фокус-групи, тощо);
проаналізувати отримані дані з використанням програм
типу ОСА;
оцінити фактичне сприйняття споживачами підприємства
(чи його продукції, товарів, робіт, послуг);
розробити комплекс заходів, спрямованих на
розв’язання вищезазначених проблем, і на підвищення конкурентоспроможності
підприємства.
3.2.7. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ ЩОДО
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Студент-практикант
повинен оцінити рівень організації зовнішньоекономічної діяльності на
підприємстві, визначити її основні напрямки та достатність для розробки
загальної стратегії діяльності підприємства у взаємозв’язку з іншими напрямками
фінансово-господарської діяльності.
Студенту-практиканту
необхідно:
визначити виконання обов’язків по вартості,
фізичному обсягу, кількості товарів, що експортуються (імпортуються) за термінами
їх поставок та якості;
дослідити фактори, що вплинули на дані показники і
визначити їх вплив;
з’ясувати причини недовиконання обов’язків з тих чи
інших позицій;
проаналізувати виконання обов’язків щодо угод;
провести дослідження поставок експортних (імпортних)
товарів на умовах комерційного кредиту;
проаналізувати динаміку експорту (імпорту) продукції
(товарів, сировини) (за загальним обсягом, структурою, у діючих та співставлених цінах, по країнах );
визначити основних конкурентів підприємства на
світовому ринку;
оцінити ефективність укладених зовнішньоекономічних
угод ;
розробити пропозиції щодо підвищення ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
3.2.8. ЗМІСТ ЗАВДАНЬ
ЩОДО ЗАГАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ, ПРОБЛЕМ ТА ПЕРСПЕКТИВ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА
Узагальнюючи
проведений аналіз за кожним із вищезазначених напрямів діяльності підприємства
студент повинен провести діагностику
ефективності управління підприємством в цілому, визначити стадію життєвого
циклу підприємства, оцінити ймовірність виникнення кризової ситуації та її
глибину, наслідки та перспективи діяльності підприємства.
РОЗДІЛ 4. ЗМІСТ
ПРОГРАМИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ ЗІ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.050201 “Менеджмент організацій” спеціалізації „Менеджмент на
ринку товарів і послуг”
Переддипломна
практика є логічним завершенням усіх видів практики. Це заключний етап
підготовки студента до виконання дипломної роботи та наступної самостійної
діяльності з фаху. Метою практики є виконання кожним студентом індивідуального
завдання з більш глибокого всебічного вивчення управління підприємством, та
його структурними підрозділами, збору практичних та статистичних матеріалів для
виконання дипломної роботи. Об’єкт дипломного дослідження є базою
переддипломної практики.
Зміст індивідуального завдання, порядок його виконання визначається та
погоджується науковим керівником дипломної роботи. Ефективність виконання
індивідуального завдання значною мірою залежить від того, наскільки правильно
зорієнтований студент на зміст практичного завдання, на його приоритетні
питання, а також на раціональний розподіл часу, відведеного на проходження
практики. Тому, індивідуальне завдання доцільно надавати студенту до початку
менеджерської практики. Завдання можуть
бути пов’язані не тільки з написанням дипломної роботи, а й з науково-дослідною
роботою кафедри з держбюджетної та господарської тематики, підготовкою
доповідей на студентську наукову конференцію. Науково-дослідна робота в
період практики спрямована на підвищення
фахового рівня підготовки студентів.
У процесі виконання індивідуального
завдання переддипломної практики студент відповідно до кваліфікаційних вимог
повинен виявити:
знання загальнотеоретичних, загальноекономічних,
професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні
основи та практичні питання управління;
вміння відбирати, систематизувати та обробляти
інформацію відповідно до цілей
дослідження;
вміння розробляти наукові висновки і конкретні
пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об’єктом.
вміння використовувати причинно-наслідкові зв’язки
процесів та явищ у прикладній галузі.
Теоретичний та аналітичний розділи
дипломної роботи повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам:
містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної
проблеми;
містити елементи самостійного дослідження,
розрахунки, виконані на ЕОМ;
містити обгрунтовані
пропозиції щодо вдосконалення діяльності та оцінку ефективності заходів на
досліджуваному об’єкті;
мати всі необхідні супроводжуючі документи;
бути виконаною і поданою на кафедру в термін,
передбачений графіком навчального процесу.
Після закінчення
переддипломної практики студент подає на кафедру науковому керівникові
розроблені теоретичну та аналітичну глави дипломної роботи, запропонований у
досліджені комплекс завдань з використанням комп‘ютерних технологій, результати
виконання індивідуальних завдань.
По закінченню переддипломної
практики студент подає на кафедру менеджменту безпосередньому науковому
керівнику звіт по індивідуальному завданню, тобто розроблені теоретичні та
аналітичний розділи дипломної роботи, запропонований у дослідженні комплекс
розробок з використанням комп‘ютерний технологій.
Формою підсумкового контролю
студентів переддипломної практики є залік, який проходить у вигляді захисту
здійсненими студентом розробок.
РОЗДІЛ 5. ПІДВЕДЕННЯ
ПІДСУМКІВ ВИРОБНИЧОЇ ЗІ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ
Після закінчення
терміну виробничої практики з менеджменту переддипломної практики студенти звітують
на кафедрі менеджменту про виконання програми виробничої практики з менеджменту
та переддипломної
практики.
Загальна форма такої звітності - подання письмових звітів, з позитивною
відміткою керівника від підприємства. Зразки титульних аркушів звітів з
практики наведено в додатках 1, 2. Крім того подається щоденник практики, де
міститься відгук керівника від підприємства-бази практики про виконання
студентом програми виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики.
Письмові звіти з
результатами виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики разом із щоденником
подаються у встановлений термін (не пізніше як за три дні до закінчення
виробничої практики з менеджменту) керівнику практики від вищого навчального
закладу для перевірки, рецензування і допуску до захисту. Письмова рецензія
керівника виробничої практики з менеджменту від кафедри заноситься до
щоденника.
Звіти з виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики повинні містити відомості
щодо виконання студентом усіх розділів програми виробничої практики з
менеджменту та переддипломної практики. Обов'язковим є наявність висновків та пропозицій,
яких вимагає зміст завдань.
Розділи і окремі
питання звітів повинні бути чітко визначені, викладені в логічній
послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки
повинні бути змістовні і оформлені відповідно до стандартів виконання письмових
робіт у вищій школі.
Звіти з виробничої
практики з менеджменту та переддипломної практики друкується на ПЕОМ на одному
боці аркуша білого паперу формату А4 через 1,5 міжрядкові інтервали шрифтом 14.
За необхідності окремі таблиці та рисунки можна подавати на аркушах формату А3.
Границі аркуша мають
бути наступних розмірів: ліве поле - не менше як
Текст звіту
поділяють на розділи, підрозділи і пункти відповідно до структури програми
виробничої практики з менеджменту.
Нумерацію сторінок,
розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул і т.п. подають
арабськими цифрами без знаку №. Таблиці та ілюстративний матеріал, які
розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок
безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Ілюстрації (графіки,
діаграми тощо) позначають словом "Рис. " і нумерують послідовно у
межах розділу. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації,
наприклад, Рис. 2.1.
Кожна таблиця повинна мати
назву, яка пишеться над таблицею по центру. Слово "Таблиця" та безпосередньо
її назва починається з великої літери. У кожній таблиці заголовки граф повинні
починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають
єдине ціле.
Таблицю розміщують
після першого згадування про неї в тексті. Таблицю з великою кількістю рядків
можна перенести на іншу сторінку, при цьому не повторюючи назву, а вказуючи
"Продовження табл."
На всі таблиці мають
бути посилання в тексті, при цьому слово "Таблиця" пишуть скорочено,
наприклад, Табл. 2.3. У повторних посиланнях за текстом на таблиці треба
зазначити – див. табл. 2.3.
Оформлений за всіма
вказаними вимогами і прорецензований звіт з виробничої практики з менеджменту
та переддипломної
практики
приймається викладачем-керівником практики від кафедри в університеті протягом
тижня після її закінчення. За результатами захисту звіту виставляється
диференційований залік. Оцінка за виробничої практики з менеджменту вноситься в
заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента.
Під час визначення
рівня академічної успішності для отримання диплому разом з іншими оцінками
студента враховується і оцінка за виробничої практики з менеджменту.
Студент, який без
поважних причин не виконав програму виробничої практики з менеджменту та переддипломної
практики,
відраховується з університету. В окремому випадку йому може бути надано право
проходження виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики повторно під час
канікул. Студент, який повторно отримав негативну оцінку зі виробничої практики
з менеджменту та переддипломної практики в комісії, відраховується з вищого навчального
закладу.
Інформація про хід
виробничої практики з менеджменту та переддипломної практики і її підсумки обговорюється
на засіданнях кафедри менеджменту, а її загальні підсумки підводяться на
засіданні Ради факультету економіки, менеджменту і права.
Додаток 1.
Титульний аркуш звіту
Міністерство освіти
і науки України
Київський
національний торговельно-економічний університет
Кафедра менеджменту
З В І Т
про проходження
виробничої практики
з менеджменту
________________________________________________
(назва підприємства)
студента _ курсу _
групи
факультету
економіки,
менеджменту і права
______________________
(П.І.Б.)
Керівник практики
від кафедри _________________________
(П.І.Б.)
від підприємства _________________________
(П.І.Б.)
Київ - рік
Додаток 2
Титульний аркуш звіту
Міністерство освіти
і науки України
Київський
національний торговельно-економічний університет
Кафедра менеджменту
З В І Т
про проходження переддипломної
практики
________________________________________________
(назва підприємства)
студента _ курсу _
групи
факультету
економіки,
менеджменту і права
______________________
(П.І.Б.)
Керівник практики
від кафедри _________________________
(П.І.Б.)
від підприємства _________________________
(П.І.Б.)